Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини,
і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами.
Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному
сні 1933 року.
З давніх-давен на світі існують добро і зло, щирість і заздрість, любов
і ненависть. Століттями вони супроводжували людство у своєму розвитку. Та в історії
світу траплялись моменти, коли зло, заздрість і ненависть обєднувалися,
оберталися трагедіями для людей. Чи не найбільшою трагедією в історії
українського народу був штучний голод 1932-33 років. Влаштований тоталітарною
владою, цей голод забрав життя мільйонів українців, травмував тих, хто вижив.
Розбиті життя, покалічені долі, втрачені надії... Хто скаже, яка доля
спіткала згорьовану, опухлу від голоду дівчинку, як пережила мати смерть своєї
сім’ї? Страшне видовище. Коли гинуть люди від стихійного лиха, аварії, на
війні, захищаючи свою Батьківщину від ворогів, - це одне, а коли від голоду,
зумисного голоду – це зовсім інше. І сталося це не в пустелі чи вічній
мерзлоті, а на теренах “житниці” Європи.
Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини, проти народу,
проти всього людства. Проте, це наша історія. Ми не можемо її викреслити з
нашої пам’яті. Ми не можемо це забути.
Отож, це невід’ємна сторінка нашої історії, яку ми не повинні
забувати…завжди маємо пам’ятати що український народ сильний духом, і його
ніхто не здолає…як і в 32-33-х роках голод…
Перегляд презентації за посиланням
https://vseosvita.ua/library/prezentacia-golodomor-1932-1933-pamataemo-381840.html
Отже ти вже знаєш, що 1932-1933 роках в Україні був страшний штучно
творений голод, під час якого померли мільйони українців. Чого так і називають
– Голодомор.
На знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору у суботу 26
листопада з 16 години приєднуйтесь всією родиною до всеукраїнської акції
«Засвіти свічку!».
Із настанням темряви засвітіть і поставте свічку на підвіконня так, щоб
її було видно знадвору. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про
мільйони загублених життів співвітчизників.
Дотепер ми не знаємо імен всіх, хто загинув від голодної смерті. Їх не
називали героями. Їм не ставили пам’ятників чи обелісків.
Нас просто заставляли про це забути. Але пам'ять не можна знищити!
Україна пам’ятає!
Світ визнає!
Комментариев нет:
Отправить комментарий