Блог вчителя історії Аносової Валентини Миколаївни: 10 клас

Всесвітня історія

05.10 Тема уроку:«14 пунктів» В. Вільсона. Паризька мирна конференція.Українське та російське питання на Паризькій конференції. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори із союзниками Німеччини.

Переглянути презентацію за посиланням https://vseosvita.ua/library/prezentacia-na-temu-14-punktiv-vudro-vilsona-142985.html, https://naurok.com.ua/prezentaciya-parizka-mirna-konferenciya-40125.html

опрацювати п.4,вивчити терміни,дати, (звернути увагу на 7 запитання )

28.09 Тема уроку:Практичне заняття. Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту і тилу.

опрацювати ст.40-43,підготувати повідомлення або презентації чи відео відповідно до теми

29.05.Узагальнення. Тематичний контроль.

Урок узагальнення по темі: «Друга світова війна».

Початковий рівень (0,5б)

1. Коли почалась Друга світова війна?

А) 23 серпня 1939 р. Б) 28 серпня 1939 р. В) 1 вересня 1939 р. Г) 17 вересня 1939 р.

2. Напад фашистської Німеччини на Польщу носив кодову назву:

А) «Оверлорд» Б) «Вайс» В) «Морський лев» Г) «Концерт»

3. Акт про беззастережну капітуляцію Японії був підписаний:

А) 8 травня 1945 р. Б) 17липня 1945 р. В) 1 вересня 1945 р. Г) 2 вересня 1945 р.

4. Корінний перелом у ході Другої світової війни наступив у:

А) 1941 р. Б) 1942 р. В) 1943 р. Г) 1944 р.

5. «Бліцкриг» означав:

А) напад Японії на СРСР; Б) вступ США у війну В) напад Німеччини на Польщу Г) швидке захоплення СРСР

6. Верховним командувачем союзними військами було призначено:

А) Жукова Б) Ейзенхауера В) де Голля Г) Монтгомері

Середній рівень (1б)

7. Повне або часткове відшкодування (за мирним договором або іншим міжнародним актом) державою-агресором збитків, заподіяних державі, що зазнала нападу, — це

А)анексії; Б)репарації; В)конфіскації; Г)експропріації.

8.Що спричинило вступ у Другу світову війну Сполучених Штатів Америки?

А)потоплення німецьким підводним човном пароплава «Лузітанія»;

Б)напад японської авіації на військово-морську базу Перл-Харбор;

В)поразка англо-голландських військ на Філіппінах і в Малайзії;

Г)захоплення Італією американських колоній в Африці

9. Коли відбулася битва, якій фельдмаршал Е. фон Манштейн дав таку оцінку:«Вона була останньою спробою зберегти нашу ініціативу на Сході. З її невдачею, рівнозначною провалу, ініціатива остаточно перейшла до радянської сторони. Тому операція «Цитадель» є вирішальним, поворотним пунктом у всій війні на Східному фронті»?

А)травень — червень 1942 р.; Б)липень 1942 — лютий 1943 рр.;

В)липень — серпень 1943 р.; Г)грудень 1943 — лютий 1944 рр.

Достатній рівень (1,5б)

10.Встановіть відповідність.

а) 23 серпня 1939 р. 1) напад СРСР на Польщу, початок "визвольного походу" Червоної Армії

б) 17 вересня 1939 р. 2) договір про дружбу і кордон між Німеччиною і СРСР

в) 1 вересня 1939 р. 3) напад Німеччини на Польщу

г) 28 вересня 1939 р. 4) пакт про ненапад між Німеччиною й СРСР

11. Встановіть хронологічну послідовність.

А) Потсдамська конференція Б) Нюрнберзький процес

В) Тегеранська конференція Г) Ялтинська конференція

Високий рівень (3б)

12. Наслідком Тегеранської конференції було(-а):

А)обіцянка У. Черчілля і Ф. Рузвельта відкрити Другий фронт в Європі;

Б)зобов’язання СРСР вступити у війну з Японією;

В)зобов’язання СРСР визнати польський Тимчасовий уряд національної єдності;

Г)створення міжнародного трибуналу

22.05.Тема.

ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей.

Основні ідеї й течії модернізму. Масова культура в міжвоєнний період. Суспільно значимі здобутки науки та мистецтва. Розвиток кінематографу. Олімпійський рух.

д/з опрацювати п.25-26
15.05.Тема.

Капітуляція Німеччини та її союзників. Нюрнберзький і Токійський процеси над воєнними злочинцями.

Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни.

Переглянути відео за посиланням

д/з опрацювати п.23-24
08.05.Тема.Особливості окупаційного режиму і руху Опору. Людина під час війни. Голокост. Праведники народів світу. Практичне заняття. Примусова праця у Третьому Райху. Трагедія ув’язнених у німецьких концтаборах та їх доля.
Міні-лекція
Здійснюючи агресію в Європі, Азії й Африці, країни Троїстого пакту проводили жорстоку окупаційну політику, яка включала нещадну експлуатацію та пограбування поневолених народів, жахливі знущання, терор і масове винищення населення. Претенденти на світове панування, взявши за основу расові теорії, проголошували «новий порядок», суть якого зводилася до ліквідації всіляких прав людини та демократичних свобод, до грубого насильства і безправ’я, геноциду щодо «неповноцінних народів» — слов’ян, євреїв, циган.

1. Особливості окупаційного режиму та Рух Опору на окупованих територіях.
Робота над поняттями: учні записують і дають визначення поняттям.
«Н о в и й   п о р я д о к» — терористичний режим фашистів на окупованих територіях.
Р у х   О п о р у — антифашистський рух в окупованих країнах.
Г о л о к о с т — тотальний геноцид (винищення) нацистами євреїв, зокрема в Україні.
У ч и т е л ь. План «Ост» 25 травня 1940 р. було подано Гітлеру, який затвердив його як директиву. Цим планом передбачалося колонізувати Радянський Союз і країни Східної Європи, знищити мільйони людей, перетворити на рабів рейху росіян, українців, білорусів, поляків, чехів та інших народів Східної Європи, що залишилися живими. Планувалося виселити протягом 30 років 65 % населення Західної України, 75 % населення Білорусі, 80–85 % поляків з території Польщі, значну частину населення Латвії, Литви, Естонії — загалом 31 млн осіб. Пізніше німецьке керівництво збільшило число осіб, які підлягали виселенню зі Східної Європи, до 46–51 млн. Намічалося на вивільнені землі переселити 10 млн німців, а місцевих жителів, що залишалися (за розрахунками гітлерівців — близько 14 млн), поступово «понімечити». Документи нацистського рейху свідчать, що СРСР підлягав розчленуванню і ліквідації. На його території передбачалося утворити чотири рейхскомісаріати — німецькі колоніальні провінції «Остланд», «Україна», «Москва», «Кавказ», управління якими мало здійснюватися спеціальним «східним міністерством» під орудою А. Розенберга.
      Сенс «нового порядку», як нацисти називали встановлений ними режим, зводився до ліквідації незалежності і суверенітету всіх демократичних і соціальних здобутків, економічної експлуатації і свавілля окупантів. Економіку всіх поневолених країн було поставлено на службу загарбникам. Промисловість працювала на замовлення окупантів.
Сільське господарство постачало їх продовольством, робоча сила використовувалася на будівництві воєнних об’єктів. Мільйони жителів Європи були примусово вигнані на працю до Німеччини.
      Для утримання населення в покорі широко використовувалася система заручництва і масових екзекуцій. Протягом окупації в республіках Прибалтики, Білорусі, Україні, Російській Федерації гітлерівці знищили понад 10 млн чоловіків, жінок, дітей. Нацистський режим демонстрував всьому світові свою антилюдську сутність. Історія ніколи не пробачить фашизму ці нелюдські злочини, що іменувалися «новим порядком».
Запитання і завдання:

Назвіть основні складові частини «нового порядку».
Робота з джерелами інформації: Комюніке Французького Національного комітету про звірства гітлерівців 23 липня 1942 р.: «3 жовтня 1941 р. Німеччина почала застосовувати у Франції свої звичайні методи насильства… Зараз немає можливості встановити, скільки французів стало жертвами цих методів… Серед методів насильства, які застосовують німці, можна вказати:
1. Масові страти заложників. Після першої страти заложників у Нанті в жовтні 1941 р. по всій окупованій території Франції поширилася практика страти від п’ятдесяти до ста французів-заложників за кожного вбитого німця.
2. Насильницьке супроводження французькими цивільними особами німецьких військових ешелонів. Після випадку, що стався біля Каена з одним німецьким ешелоном, навантаженим зброєю, було вирішено, що надалі французьких цивільних осіб будуть силою розміщати в кожному німецькому поїзді. Так, тридцять цивільних громадян загинули, коли один ешелон зійшов з рейок біля Віра.
3. Масові заслання… Тисячі осіб, що перебували в концентраційних таборах Паризького району, насамперед євреї, були відправлені групами по п’ятсот чоловік до Польщі й окупованої Росії.
4. Репресії щодо сімей так званих саботажників…»
Запитання до документа: Які методи насильства застосовували гітлерівці стосовно цивільного населення Франції?
У ч и т е л ь. Рух Опору — боротьба демократичних сил в окупованих країнах проти загарбників, який можна поділити на два напрями — національний і комуністичний. Якщо в країнах Західної Європи ці два напрями у роки війни співпрацювали, то у Центральній та Південно-Східній Європі його представники, як правило, одночасно боролися з фашизмом і воювали між собою. Форми його були різноманітними. В одних випадках це були збирання і передача союзникам цінної інформації, в інших — саботаж, зрив воєнних постачань, порушення ритму військового виробництва, диверсії. В ці ж роки з’являються перші партизанські загони у Польщі, Югославії, Албанії, Греції. Одним із перших актів європейського руху Опору стало повстання у варшавському гетто 1943 р. Майже місяць погано озброєні жителі гетто, приречені на знищення, билися з німецькими військами.
    На території, окупованій Японією, становище було дещо іншим. В’єтнам, Лаос, Камбоджа, Малайзія, Бірма, Індонезія і Філіппіни до війни не мали незалежності. Японська окупація означала лише зміну метрополії. Більше того, деякий час народи цих країн сподівалися, що з рук Японії вони отримають незалежність; адже для виправдання своїх завоювань вона висувала гасло «Азія для азіатів». Але ця ілюзія швидко розвіялася. Японський окупаційний режим виявився набагато жорстокішим за колоніальний. Антияпонський рух виник у Бірмі, Малайзії, Індонезії і на Філіппінах.
У ч и т е л ь. Найбільшого розмаху партизанський рух досяг на території України, Білорусії, у західних районах Росії. Форми боротьби:
• Диверсії на комунікаціях;
• розгром ворожих штабів (комендатур і т. ін.);
• руйнування ліній зв’язку, доріг, мостів;
• «рейкова війна»;
• убивства колабораціоністів
К о л а б о р а ц і о н і с т и — представники місцевого населення, які співпрацюють з окупаційною владою.
Висновок. Патріотичний та антинацистський рух Опору відіграв визначну роль у перемозі над фашизмом. І хоча його учасники обирали різноманітні форми і засоби боротьби проти ворога за свободу і незалежність своїх країн, їхня діяльність суттєво послаблювала ворога і наближала перемогу.
Бесіда.
1. У чому полягав план «Ост»?
2. Визначте особливості «нового порядку» в окупованих країнах Європи.
3. Охарактеризуйте рух Опору в окупованих країнах на прикладі однієї країни.
4. Чим пояснюється участь у русі Опору різноманітних прошарків населення, незалежно від політичних і релігійних переконань?
Голокост - слово «г о л о к о с т » означає катастрофу, «всезнищення» єврейського народу в роки Другої світової війни.
У ч и т е л ь. «Новий порядок» передбачав здійснення особливої расової політики, жертвами якої стали євреї, цигани, а згодом і слов’янське населення Східної Європи. 1942 р. керівництво Німеччини прийняло рішення про початок фізичного знищення всіх євреїв у Європі. По всій території країни запрацювали «фабрики смерті», концентраційні табори, найбільшими з яких були Освенцім (з травня 1940 до січня 1945 р. тут було знищено понад 4 млн осіб), Майданек (тут загинули 1,5 млн в’язнів), Треблінка на території Польщі; Дахау, Бухенвальд, Заксенгаузен і Равенсбрюк у Німеччині; Маутхаузен в Австрії. Серед ув’язнених були військовополонені, цивільне населення, учасники руху Опору. Загалом у концтаборах опинилося 18 млн чоловік, 12 млн з яких були знищені. Серед загиблих євреї становили 6 млн осіб. Тільки в Бабиному Яру окупанти знищили 195 тис. чоловік, 150 тис. з яких були євреями. Криваві погроми провадили спеціально створені зондер-команди – спеціальні загони, які рухались за військовими частинами і знищували комуністів, комісарів, євреїв та інших противників «нового порядку».
Робота з документом.
Документ 1: За свідченням Янкеля Верніка, якому вдалося вийти живим з пекла Треблінки, знищення людей (насамперед євреїв) відбувалося так: «До камер розміром у 25 квадратних метрів впускали від 450 до 500 чоловік. Було страшенно тісно. Один напирав на іншого. Заносили дітей, гадаючи, що цим врятують їх. На шляху до смерті в’язнів били, штовхали прикладами, а також залізними палицями.
      На них пускали собак, які, гавкаючи, кусалися й кидалися на жертви. Кожен з криком, рятуючись від ударів і собак, сам поспішав в обійми смерті — біг у газову камеру. Ті, що були сильніші, переносили слабших. Шум тривав недовго. Двері з тріском зачинялися, камера ставала могилою. Далі пускали мотор і з’єднували з вихлопними трубами, 15 хвилин — і всі були мертві, навіть не лежали, бо це було неможливо. Стояли, падаючи один на одного. Вже не кричали. Матері і діти у смертних обіймах…»
У ч и т е л ь. Після двох років панування гітлерівців у Галичині, у Львові та інших містах Східної Галичини євреїв тут майже не залишилось, усі вони загинули у львівському гетто, Яновському таборі та інших концтаборах. Наприклад, єврейська громада Львова, яка існувала тут ще із XIII ст., до війни налічувала 160 тис. чоловік. Після звільнення міста в 1944 р. нарахували, за одними даними, 800, за іншими — 300 осіб єврейського населення. Усього на окупованій території колишнього Радянського Союзу, за підрахунками доктора Арадо, директора Інституту Пам’яті жертв нацизму й героїв Опору Яд Ва-Шем в Ізраїлі, до війни проживало 2,75–2,9 млн євреїв. Після війни в живих залишилося кілька десятків тисяч. Лише в Ізраїлі загинуло не менше 1,5 млн чоловік єврейської національності. Серед них були видатні вчені, духовні особи, уславлені лікарі, юристи, діячі мистецтва — художники, письменники, музиканти, які збагатили науку і культуру не тільки свого народу, а й усієї Європи, цивілізацію всього світу.
Вправа «Щоденники розповідають».
Прочитати уривок зі щоденника єврейської дівчини часів окупації (документ). Обговорити документ і надати відповіді на запитання до нього.
Документ 2: «Один з поліцейських був дуже роздратований і сказав: “…Ніхто з єврейських дітей більше не має права тримати велосипед. І на хліб євреї теж не мають право; вони повинні не жерти все, а залишати їжу для солдат”. А потім вони прийшли й забрали столове срібло, килими, картини, венеціанське дзеркало, мій фотоапарат…»
«…Прийшов до нас селянин із Крайно і розповів, що доньку нашого сусіди застрелили, тому що вона йшла після сьомої вечора».
Запитання:
1. Що можна сказати про автора?
2. Що ви думаєте про соціальний статус родини автора?
4. Як би ви почувалися в такій ситуації?
5. У якій країні та в які роки могли відбуватися описані події?
6. Які думки виникли після прочитання щоденника?
       Обговорення за пропонованими запитаннями дає можливість шляхом критичного аналізу джерела не лише висвітлити історичне тло Європи періоду Другої світової війни, але й створити ситуацію «занурення у час».
Висновок. Після перемоги на Курській дузі стався корінний перелом у війні. Німецьке командування зазнало поразки у своїй спробі повернути втрачену ініціативу і було вимушене перейти до оборони. Наступальні операції Червоної армії. Визволення території СРСР, перенесення військових дій у Центральну та Східну Європу.
У ч и т е л ь.
       У серпні 1943 р. контрнаступ радянських військ переріс у загальний наступ від м. Великі Луки до берегів Чорного моря — наступали вісім фронтів на лінії 2 000 км. Улітку-восени були звільнені Донбас, Лівобережна Україна, східна частина Білорусії, почалося визволення Правобережної України. Ворог був змушений відходити за Дніпро, де спорудив оборонні укріплення під назвою «Східний вал». У ході битви за Дніпро, яка тривала з серпня до грудня 1943 р., було звільнено 160 міст України, у тому числі й столиця республіки м. Київ.

У ч и т е л ь. Наприкінці 1944 р. територію СРСР було звільнено. Радянська армія вступила на територію Європи.
1944 р. — рік визволення Європи від нацизму і фашизму.
           У липні 1944 р. на території Польщі, визволеній радянськими військами, був створений Польський комітет національного визволення. Спираючись на Червону Армію і Першу Польську армію у СРСР, ПКНВ не допустив до влади представників емігрантського уряду. 1 серпня 1944 р. Армія Крайова підняла повстання у Варшаві. Радянська Армія зупинила наступ і не допомогла повстанцям.
        2 жовтня повстання припинилось. Всі повстанці були знищені або потрапили в полон. 150 тис. мирних варшавян було знищено, 520 тис. — вигнано з міста.
Робота з джерелом інформації. Із листа Й. Сталіна В. Черчіллю 16 серпня 1944 р.: «Після бесіди з П. Миколайчиком я наказав, щоб командування Червоної Армії інтенсивно скидало зброю в район Варшави. Було також скинуто парашутиста-зв’язкового, котрий, як доповідає командування, не досяг мети, оскільки був убитий німцями. Надалі, ознайомившись ближче з варшавською справою, я переконався, що варшавська акція є безглуздою, страшною авантюрою, яка коштує населенню великих жертв. Цього не сталося б, якби радянське командування було поінформоване до початку варшавської акції і якби поляки підтримували з останнім контакт.
За становища, що склалося, радянське командування дійшло висновку, що воно повинно відмежуватися від варшавської авантюри, бо не може нести ані прямої, ані непрямої відповідальності за варшавську акцію».
Запитання:
1. Яку позицію посіло радянське керівництво щодо польського повстання?
2. Які це мало наслідки для польського народу?
У ч и т е л ь. 12 січня 1945 р. розпочалась Вісло-Одерська операція. До 3 лютого була звільнена територія вся Польща та захоплений плацдарм на Одері. Ця операція увійшла в історію як найшвидша. Втрати німців становили 250 тис., радянських військ — 45 тис. осіб.
Робота з таблицею. Учні за розповіддю вчителя складають таблицю
«Визволення країн Європи».
Країна                                                                       Дата звільнення
Румунія                                                                       Серпень 1944 р.
Болгарія                                                                      Вересень 1944 р.
Югославія                                                                  Жовтень 1944 р.
Польща                                                                       Лютий 1945 р.
Угорщина                                                                   Квітень 1945 р.
Чехословаччина                                                        Травень 1945 р.

д/з опрацювати п.21-22,вивчити дати,терміни, ст.239-241

24.04.Тема.Причини,характер,періодизація Другої світової війни...
Переглянути презентацію за посиланням
опрацювати п.20,вивчити дати,терміни

17.04.Тематичне оцінювання з теми «Передумови Другої світової війни».

Тести

Початковий і середній рівні (1б)

1.Коли було укладено пакт про ненапад між СРСР і Німеччиною?
а) 29-30 жовтня 1938 р.; б) 23 серпня 1939 р.;
в) 28 вересня 1939 р.; г) 22 червня 1941 р.

2.Перший осередок Другої світової війни спалахнув

а) на Далекому Сході б) на Близькому Сході в) в Африці г) у Європі

3. Яка була головна мета політики «умиротворення агресора»?

А ізоляція країн «осі» Берлін— Рим—Токіо

Б спрямування агресії блоку Центральних держав на Схід (проти СРСР)

В укладення союзу між СРСР та Німеччиною для поділу Європи

Г створення союзу країн західної демократії (Англії та Франції) із СРСР проти нацистської агресії

4. Радянсько-німецький Пакт про ненапад 1939 р. був підписаний тому, що він передусім

А усував причини суперечностей між Німеччиною та СРСР

Б дозволяв як Німеччині, так і СРСР напасти на Польщу без загрози агресії з боку одне одного

В вимощував шлях до порозуміння між країнами «осі» та їхніми союзниками

Г доводив, що А. Гітлер не був радикальним антикомуністом

5. У якому році німецькі війська за наказом А. Гітлера вступили в Рейнську демілітаризовану зону?

а) 1933 р.; б) 1934 р.; в) 1935 р.; г) 1936 р..

6. Де проходили англо-франко-радянські переговори військових місій влітку 1939 р. з метою укладення військової конвенції?

а)у Москві б) у Ленінграді в) у Лондоні г) у Парижі

Достатній рівень (1,5б)

7. Головними передумовами війни були: (3 правильні відповіді)

а) Мюнхенська угода; б) пакт Ріббентропа—Молотова;

в) укладення польсько-англійського союзу;

г) провал англо-франко-радянських переговорів;

д) створення Маньчжоу-Го; е) економічна криза 1929—1933 рр.

8.Встановіть відповідність:

а) 23 серпня 1939р.;

б) 17 вересня 1939 р.;

в) 18 вересня 1939 р.;

г) 28 вересня 1939 р.;

1) втеча польського уряду до Румунії;

2) пакт про ненапад між Німеччиною й СРСР;

3) договір про дружбу і кордон між Німеччиною і СРСР;

4) напад СРСР на Польщу, початок «Визвольного походу» Червоної Армії.

Високий рівень (1,5б)

9.Установіть хронологічну послідовність подій.

А плебісцит у Саарі, відновлення німецького суверенітету над цією областю

Б вступ німецьких військ у Рейнську демілітаризовану зону

В приєднання Судетської області до Німеччині

Г приєднання Мемеля (Клайпеди) до Німеччини

10.Які три з наведених подій відбулися в 1939 р.?

А введення німецьких військ у Рейнську демілітаризовану зону

Б загарбання Мемеля Німеччиною

В загарбання Албанії Італією

Г укладення Мюнхенської угоди

Д укладення «Сталевого пакту»

Е аншлюс Австрії

Ж створення Балканської Антанти

10.04.Тема.Англо-франко-радянські переговори в Москві....
Переглянути відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=NyJ38NeZuHY
Опрацювати п.19,ст.193-197, вивчити дати та терміни

20.03.Тема.Вісь"Берлін-Рим-Токіо"
Переглянути презентацію за посиланням https://naurok.com.ua/formuvannya-osi-berlin-rim-tokio-sprobi-stvorennya-sistemi-kolektivno-bez-peki-gromadyanska-viyna-1936-1939-r-r-v-ispani-106188.html, або відео https://www.youtube.com/watch?v=4JIa5YdKoEQ
Опрацювати п.17-18 усно дати відповіді на запитання

13.03 Виконати тести

Тематичне оцінювання з теми «Держави Азії та Латинської Америки.

Тести

Початковий і середній рівень (1б)

1.Коли відбувся тритижневий „соляний похід» до узбережжя Аравійського моря?

а) 1930р.; б) 1931р.; в) 1932р.; г) 1933р..

2. Під яким гаслом Японія розгортала агресію в азійсько-тихоокеанському регіоні?

а) «Азія для азіатів»; б) «Новий порядок»; в) «Імперія над якою ніколи б не заходило сонце» .

3. Партію Гоміньдан з 1925 року очолював:

а) Мао Цзедун; б) Сунь Ятсен; в) Чан Кайші

4. Така форма національно-визвольної боротьби, як «кампанія громадянської непокори», була характерна для:

а) Китаю; б) Індії; в) Японії.

5. Хто очолював національну революцію в Туреччині:

а) К.Ататюрк; б) Р.Пехлеві; в) Сунь Ятсен.

6. Укажіть ім′я історичної особи за описом.

Видатний політичний діяч Індії. Народився у сім'ї політичного діяча (батько - міністр ряду індійських князівств). Отримав юридичну освіту в Англії. Після 1915 р. - один з лідерів ІНК. Був настільки популярним у масах, що отримав прізвисько … - "велика душа". Він розробив теорію ненасильницького опору колонізаторам, що стала програмою боротьби за незалежність. Убитий індуїстським релігійним фанатиком

Достатній рівень (1,5б)

7.Розкрийте зміст понятя: латифундія, хунта.

8. Співвіднесіть лідерів країн

1.М.Кемаль	А Іран
2.М.Ганді	Б Індія
3.Ч.Кайші	В Китай
4.Реза-шах Пехлеві	Г Туреччина
	Д Латинська Америка